Виписали додому і як належить,до нас прийшла наш сімейний лікар,Марія Михайлівна Мокрицька,ми їй дуже вдячні що у перші важкі дні вона нам дуже допомогла та і на теперішній час веде нашого хлопчика і як може допомагає нам,вона перша помітила,що Ма'рянчик заводить очка вгору і направила нас до невролога.Ми теж помічали що дитя розвивається не так як більшістть діточок,не сидить впевненно,навіть голівку тримає слабенько,не реагує на звуки та яскраві іграшки ітп,що дітки у цьому віці вже впевненно роблять.Але мали надію-наздожене. З першого місяця дитинка почала сильно плакати,просто істерично,ми все думали,що животик,тому що на штучному вигодовуванні,які тільки каші ми не міняли,все що є в аптеках все що приписали ми перепробували,але результату,позитивного,це не принесло,вагу не набирав і дуже сильно плакав.Лікарі оглядали говорили,що ніяких зауважень немає,напевно животік,ну це дитина і вона повинна плакати,а що відстає,ну трішки зачекаєм і потім зробимо висновки. І ось у 8 місяців у Мар'янчика стався перший напад,не сильний,але напад,на спокійному фоні,тобто без температури та будь яких провокуючих факторів.Ми відразу ж поїхали у Львів,на Дністерську де займаються такими дітками.Розпочали діагностування та призначення лікування.До усіх ліків, які підбирали,організм швидко звикав і вони не діяли.І тут призначили консультацію генетика,так як батько має діагноз епілепсія,але це епілепсія не спадкова,а набута у результаті важких родів та гіпоксії плоду.Препарат підібрався у дитинстві і до цього часу приймається та контролює стан. Здали кров дитини на генетичний аналіз та через місяць прийшов результат,так довго чекали тому,що кров відправляли до США.У заключенні було написано що ген SCN2A має мутацію і це причина резистентності до препаратів,поки не вийшов термін була можливість здати генетичний аналіз батьків,через місяць ми отримали результат де у нас,у батьків,все добре,тобто з геном SCN2A проблем нема. Наступним разом продовжу опис про історію хвороби нашого сонечка,Мар'янчика. Детально згодом